П'ятнадцять останніх м'ячів фіналів Ліги Чемпіонів УЄФА.

Напередодні старту самої титулованої української команди Динамо Київ у плей-оффа самого престижного клубного футбольного турніру Ліги Чемпіонів УЄФА ми розв'язали небагато зануритися в історію цього турніру й згадати, якими м'ячами забивали голи й творили історію. Ми спустилися в підвал пам'яті, побігали навколо кущів за воротами й зібрали п'ятнадцять м'ячів, якими відіграли в останніх головних матчах року.

Знамениті зірки на м'ячах Адідас з'явилися в фіналі Ліги чемпіонів в початку двохтисячних, побувавши в воротах більше сорока раз. Кожний гол створював історію й перетворював і  без того крутих футболістів в легенд. Почнемо з переможного пенальті Томаса Лінке в Мілані й закінчимо тріумфом «Барселони» в Берліні.

2001 рік, Мілан, Adidas Grey Star Finale.

Адідас вирвав контракт із рук «Найка» і став офіційним постачальником м'ячів для Ліги чемпіонів 2001 року. В фіналі «Валенсія» і «Баварія» відіграли білим м'ячем з ясно-сірими зірками поверх п'ятикутних секцій м'яча. Томас Лінке забив переможний пенальті, і мюнхенці заробили кубок. Повторити успіх їм удасться тільки через дванадцять років.

2002 рік, Глазго, Adidas Black Star Finale.

На фінал в « Хемпден-Парк» привезли схожий футбольний м'яч: знову білий і з зірками, але чорного кольору. Цим м'ячем Зідан і забив «Баєру» знаменитий гол, а «Реал» виграв дев'ятий Кубок чемпіонів Європи. Наступний він одержить теж через дванадцять років.

2003 рік, Манчестер, Adidas Black Star Finale.

Адідас розв'язав не міняти дизайн м'яча, так що в Манчестер приїхав такий же, як з Глазго. В фінал потрапили «Ювентус» і «Мілан», але  до серії пенальті італійці не забили й гола. Три сейва Діди й вирішальний пенальті Андрія Шевченко допомогли «Мілану» виграти турнір, а нападнику — стати першим українцем, що виграли Лігу чемпіонів. Для Андрія ця перемога стала дуже важливої й допомогла йому завоювати приз кращого гравця старого світла – Золотий М'яч.

2004 рік, Гельзенкірхен, Adidas Finale Aufschalke.

М'яч 2004 року був першим і єдиним названим Адідасом в честь стадіону, на якому проходив фінал. На «Арені Ауфшальке» зустрілися «Монако» і «Порту» під керівництвом Жозе Моурінью. Тоді й з'явився Особливий тренер — португальці виграли 3:0.

2005 рік, Стамбул, Adidas Finale Istanbul.

Матч в Стамбулі запам'ятався не тільки легендарним камбеком «Ліверпуля», але й  новою тенденцією Адідаса — називати м'яч в честь міста, приймаючого фінал. З тих самих пор компанія почала експериментувати з дизайном: тут нові, блакитні, зірки з срібними вставками, невеликим логотипом стамбульського фіналу й назвами обох команд.

2006 рік, Париж, Adidas Finale Paris.

М'яч із того ж матеріалу й конструкції, яку використовують пізніше, на чемпіонаті миру в Німеччини. Така структура поліпшує контроль м'яча, хоча пізніше від її відмовляться. «Адідас Фіналі» залишився білим, але одержав синьо-біло-червоні зірки, символізуючі прапор Франції. Тоді в фінал уперше вийшов лондонський клуб — «Арсенал», але він програв «Барселоні».

2007 рік, Афіни, Adidas Finale Athens.

«Мілан» побрав реванш в «Ліверпуля» за епічне стамбульська поразка. Фіналісти вперше штовхали м'яч футбольний Адідаса не білого, а сріблистого кольору, та ще й з незвичайними блакитними зірками. Для італійської команди це була остання велике досягнення в Європі з дідками в складі: Мальдіні, Не Коштуй, Пірло, Каладзе…

2008 рік, Москва, Adidas Finale Moscow.

Адідас експериментував далі. Компанія перефарбувала м'яч в відтінок золотого, а зірки оформила в відповідності з московськими символами: червоний колір відсилається до Червоної площі, а золотий — до золотим куполам Успенського собору. Матч відіграли «Челсі» і «Манчестер Юнайтед», вони вперше зустрілися в Лізі чемпіонів. По пенальті виграв «МЮ».

2009 рік, Рим, Adidas Finale Roma.

«Манчестер Юнайтед» пройшов в другий фінал підряд і зустрівся з «Барселоною». Команди відіграли сріблистим м'ячем з бордовими зірками, прикрашеними зображенням цінності Прадавнього Рима в виді прадавньої мозаїки: швидкості, згуртованості, справедливості й сили. По справедливості переміг найсильніший: швидка й згуртована «Барселона» Гвардіоли виграла 2:0.

2010 рік, Мадрид, Adidas Finale Madrid.

Адідас розробляв ювілейний, десятий м'яч для фіналів Ліги чемпіонів. Компанія відзначила дату тим, що повернулася до класичному фоновому білому кольору й розробила нову структуру м'яча, зробивши кожну секцію в формі зірки. Зірки розфарбовані в кольору іспанського прапора — червоний і золотий, а в їх — логотипи фіналів останніх десяти років. В матчі знову сплив Моурінью: його «Інтер» переграв «Баварію».

2011 рік, Лондон, Adidas Finale Wembley.

Ще небагато «Манчестера Юнайтед». Він знову зустрів «Барселону». И знову програв — 3:1. Відіграли м'ячем, кольору якого символізували хрест святого Георгія на прапорі Англії: біле тло й червоні зірки з левами, символами Лондона.

2012 рік, Мюнхен, Adidas Finale Munich.

Один з самих барвистих м'ячів Ліги чемпіонів прикрашав фінал на « Альянц-Арені»: на білому тлі виділялися блакитні зірки з вставками кольору лайма й індиго, що зображували зовнішнє покриття стадіону. «Баварія» не виграла будинку, але доб'ється успіху в наступному році. А перемогу вперше святкував лондонський клуб — «Челсі».

2013 рік, Лондон, Adidas Finale Wembley.

Другий раз за три роки й сьомий — за п'ятдесят років фінал ухвалював «Вемблі». Тому Адідас на двох синіх зірках надрукував дві дати: 1963 і 2013. М'яч грали німецькі команди: «Баварія» і «Боруссія». Критикується тоді Роббен миттєво став героєм: «Баварія» три рази  за чотири роки виходила на фінішну пряму, але забіг закінчила першої тільки зараз.

2014 рік, Лісабон, Adidas Finale Lisbon.

Перший фінал команд із одного міста: мадридських «Реала» і «Атлетіко». Матч проходив в столиці Португалії, так що Адідас розробляв дизайн м'яча, опираючись на великі морські здійснення країни: сині зірки символізують море й небо, а жовтогарячий колір — теракотову черепицю лісабонських будинків.

2015 рік, Берлін, Adidas Finale Berlin.

Адідасу сподобався символізм і  для фіналу минулого року він зупинився на фоновому білому кольорі й зайнявся оформленням зірок. В однієї розмістив Бранденбурзькі ворота, символ волі й єдності Берліна, в інших — готового до атаці ведмедя, зображеного на гербі міста. Фінал виграв хіпстер Енріке й його «Барселона».